Ефективність внесення добрив Партнер

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУ ІНСТИТУТ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

49027, м Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 14;

тел. /факс (0562) 36-26-18, е-mail: inst_zerna@ukr.net

Звіт

за темою: «Проведення наукових досліджень з використанням добрив «PARTNER» на рослинах кукурудзи та соняшнику»

Відповідальний виконавець:

Дніпро – 2017

Вступ

У сучасних несприятливих умовах для сільськогосподарського виробництва через суттєве потепління клімату, економічну кризу, зниження родючості ґрунту, порушення сівозмін, шкідливе навантаження на навколишнє середовище, застосування комплексних водорозчинних добрив «PARTNER» дозволить частково вирішити, або дещо послабити негативний прояв цих явищ.

Відомо, що в умовах степу України з нестабільним зволоженням та частим проявом весняно-літніх посух (під впливом глобального потепління), використання мінеральних добрив під соняшник та кукурудзу буває недостатньо ефективним. Тому, виникає потреба розробки альтернативних заходів підвищення ефективності мінерального живлення рослин за рахунок дослідження впливу комплексних водорозчинних добрив.

Мета роботи: – вивчити вплив комплексних водорозчинних добрив «PARTNER» на ріст, розвиток та урожайність кукурудзи та соняшнику.

Завдання досліджень:

– вивчити особливості росту, розвитку та формування урожайності кукурудзи та соняшнику залежно від випробовуваного препарату, комплексної дії препарату з карбамідом, фазі розвитку рослин, коли проводитися обробка посівів.

– з'єднання з'ясувати ефективність використання препаратів, що досліджуються, при обприскуванні рослин кукурудзи у фазу 5-6, 10-12 листків та у фазу викидання волоті, а соняшнику – у фазу 5-6 та 8-10 листків;

Об'єкт дослідження: процеси росту, розвитку та формування урожайності рослин кукурудзи та соняшнику залежно від строків та способів застосування комплексних водорозчинних добрив «PARTNER».

Предмет досліджень: рослини кукурудзи та соняшнику, вплив комплексних водорозчинних добрив «PARTNER» на елементи структури урожаю, рівень урожайності.

1. Ґрунтово-кліматичні умови місця проведення досліджень

Ґрунтові умови місця проведення досліджень. Ґрунтовий покрив Ерастівської дослідної станції ДУ Інститут зернових культур НААН України (далі в тексті – ДУ ІЗК НААН) уявлень звичайними малогумусними важкосуглинковими чорноземами та їх слабо змитими різновидами. Реакція ґрунтового розчину нейтральна, рН водяної витяжки знаходиться в межах 6,5-7,0.

Основні агрохімічні властивості цих чорноземів, за даними агрохімічної лабораторії станції, характеризуються наступними показниками. Вміст гумусу в орному шарі варіює в межах від 4,0 до 4,5%. Валовий вміст поживних речовин в орному шарі чорноземів варіює в наступних межах: азоту від 0,23 до 0,26%, фосфору від 0,11 до 0,16%, калію від 2,0 до 2,5%. Нітрифікаційна здатність чорнозему звичайного середня і підвищена (2,0-3,2 мг N на 100 г ґрунту). Рухомого фосфору, по Чірікову, в орному шарі – 7-10 мг на 100 г ґрунту.

Структура орного шару пилувато-грудкувата, підорного – грудкувато-зерниста. Кількість водостійких агрегатів в орному шарі складає 40-50%, у підорному – 55-65%.

Кліматичні умови місця проведення досліджень. Клімат зони помірно-континентальний, характеризується посушливістю та нестійкими умовами зволоження. За багаторічними даними Комісарівської метеостанції, яка знаходиться на території дослідної станції, середньорічна кількість опадів складає 435 мм Весняний період відзначається інтенсивним наростанням температури, що призводить до швидкого танен снігу, розмерзання і прогрівання ґрунту, а також часто характеризується посушливістю, що пригнічує схожість насінин, ріст і розвиток сільськогосподарських культур.

Літній період починається із переходу середньодобової температури повітря через +15°С. При цьому встановлюються високі середньодобові температури повітря, які в червні сягають 19-21°С, а в липні – 23-24°С Відносна вологість повітря з травня по вересень змінюється в межах 40-50% і тільки у жовтні складає 55-70%. У посушливі роки цей показник знижується до 20-30% (повітряна посуха), що спостерігається при високій температури повітря – 38-39°С. Опади мають характер злив, що охоплюють смугами невеликі території. У більшості років спостерігаються суховії, які призводять до негативних наслідків того, що співпадають із фазами колосіння та наливу зерна пшениці та ячменю. Найбільш спекотна погода припадає на липень – серпень, коли середньодобова температура повітря коливається від 35 до 42°С, а на поверхні ґрунту перевищує +60°С.

Погодні умови в 2017 році, в цілому, були не досить сприятливими для росту і розвитку кукурудзи та соняшника, головним чином через недостатнє і несвоєчасне випадання опадів. Так, у явились в місті у випало лише 16,6 мм опадів, при середній багаторічній нормі – 41 мм

Сухим та жарким виявився і червень місяць. Всього випало 20,1 мм непродуктивних опадів, при нормі – 62 мм. Такі погодні умови не сприяли отриманню якісніх сходів пізніх культур та негативно впливали на ріст і розвиток кукурудзи та соняшника. Лише помірна температура повітря в липні місяці (21,1^проЗ), особливо в першій та другій декадах (відповідно 19,2 та 20,5^проЗ), та опади в кількості 69,5 мм, при багаторічній нормі 51 мм, дещо покращили умови для розвитку та формування врожаю кукурудзи і соняшнику, який знаходився у фазі цвітіння.

Серпень виявився самим посушливим і спекотним місяцем: всього випало 5,4 мм непродуктивних опадів при середньомісячній температури повітря 23,5^проС. Протягом місяця 14 днів відносна вологість повітря була нижчою за 30%, а максимальна температура повітря досягала 37,7^проЗ, що спричинило передчасне висихання листя кукурудзи та зниження натури насіння соняшника.

Вересень місяць також був сухим та спекотним, що, в кінцевому результаті, не забезпечило повної реалізації генетичного потенціалу рослин і одержання відповідної продуктивності вирощуваних культур.

Ерастівська дослідна станція відноситься до зони недостатнього і нестійкого зволоження, а тому, однією із причин недобору врожаю, особливо пізніх культур, є недостатня кількість опадів та нерівномірний їх розподіл протягом вегетаційного періоду, що підтвердилось умовами звітного року.

2. Агротехніка в досліді та методика проведення досліджень

Науково-дослідна робота проводитися в Ерастівській дослідній станції ДУ Інститут зернових культур НААН в трав'яний яно-просапній сівозміні в посівах гібридів кукурудзи ДКС-3476 та соняшнику Фрагмент після попередника озима пшениця пшениця.

Агротехніка в дослідах – загальноприйнята для зони. Після збирання попередника проводитися дворазове лущення стерні з наступною оранкою на глибину 25-27 див Весняний обробіток ґрунту складається із ранньовесняного боронування та передпосівної культивації. Препарати комплексних добрив «PARTNER» використовують для обприскування вегетуючих рослин відповідно до схеми досліду. Випробування препарату здійснюється на фоні без внесення мінеральних добрив. Посівна площа ділянок по кукурудзі становить 42 м², а по соняшнику – 56 м². Розміщення варіантів систематичне, повторність триразова.

Закладання дослідів, проведення експериментальних досліджень і спостережень, відбір зразків виконують згідно методики польового досліду та загальноприйнятих методичних рекомендацій ДУ Інституту зернових культур НААН.

Схема досліду

по вивченню ефективності комплексних мінеральних добрив

На рослинах кукурудзи:

1. Контроль (без обробки насіння та посівів).

2. Карбамід (4 кг/га) у фазу 5-6 листків.

3. N₁₃P₄₀K₁₃ АМК + МО (3 кг/га) у фазу 5-6 листків.

4. N₁₃P₄₀K₁₃ АМК + МО (3 кг/га) + карбамід (4 кг/га) у фазу 5-6 листків.

5. N₂₀P₂₀K₂₀ АМК + МО (3 кг/га) у фазу 10-12 листків.

6. Вар. 4 + вар. 5.

7. N₉P₁₂K₃₅ + 2В + МО (3 кг/га) у фазу перед викиданням волоті.

8. Вар. 4 + вар. 7.

На рослинах соняшнику:

1. Контроль (без обробки посівів).

2. N₁₃P₄₀K₁₃ АМК + МО (4 кг/га) (16,8 г в 1 л Н₂О) у фазу 5-6 листків.

3. N₂₀P₂₀K₂₀ + 2 Бор + МО (4 кг/га) у фазу 8-10 листків.

4. Вар. 2 + вар. 3.

Дослідження і спостереження виконані згідно умов договору

1. Фенологічні спостереження (дати настання фаз розвитку).

2. Опис особливостей росту та розвитку рослин.

3. Облік урожайності кукурудзи та соняшнику.

3. Результати досліджень

При проведенні фенологічних спостережень у качан кукурудзи фазі розвитку відмічали, коли 10% рослин входили в цю фазу і повне настання фазі, коли більше як у 75% рослин відмічалась певна фаза розвитку. Посів провели при наявності опадів в першій декаді травня (5 травня). Спостереження за настанням фаз розвитку рослин кукурудзи не виявило достовірної різниці між контрольними варіантами та варіантами, де застосовувались досліджувані комплексні добрива. Так період сівба – сходи тривав 13-14 діб, сходи – викидання волоті 53-55 діб, викидання волоті – повна стиглість 52-54 діб.

Загалом, рослини кукурудзи і соняшника, на яких проводилося підживлення комплексними водорозчинними добривами «PARTNER», були вищими, листя мало більш насичений темно-зелений колір і пізніше підсихало в порівнянні з рослинами, на яких не проводилося підживлення.

Важливим елементом продуктивності кукурудзи є показник кількості качанів на рослинах. Так, підрахунок качанів перед збиранням показавши, що максимально рослини сформували качани на варіантах із застосуванням комплексного добрива з підвищеним вмістом фосфору як в чистому вигляді (вар. 3), так і в суміші з карбамідом (вар. 4) та універсальним комплексним добривом (вар. 6). Дані обліку морфологічних ознак (довжина качана та кількість зерен) також засвідчили пряму залежність від застосованих комплексних добрив (табл. 1).

1 – Вплив листкового підживлення комплексними добривами «PARTNER» на елементи продуктивності кукурудзи, 2017 рік

Інтегральним показником впливу будь-якого агрозаходу є урожайність культури. Аналіз отріманої урожайності кукурудзи (табл. 2) свідчить про суттєвий вплив комплексних водорозчинних добрив «PARTNER» на її рівень.

2 – Урожайність кукурудзи на зерно в 2017 році в залежності від листкового підживлення комплексними мінеральними добривами «PARTNER», ц/га

НСР₀₅ – 0,78

Так, обприскування рослин у фазу розвитку 5-6 листків комплексним добривом «PARTNER» з підвищеним вмістом фосфору (вар. 3) сприяло збільшенню урожайності зерна на 6,5 ц/га порівняно з контролем. Ще вищу ефективність це добриво проявило при сумісному внесенні з карбамідом (вар. 4). Обприскування універсальним комплексним добривом N₂₀P₂₀K₂₀ АМК + МЕ (вар. 5) у більш пізнішу фазу розвитку кукурудзи (10-12 листків) також виявилося ефективним, але прибавка врожаю була нижчою і, в середньому, складала 5,5 ц/га. Максимальна ж продуктивність кукурудзи була отримана на варіанті 6 за дворазового обприскування посівів у фазі 5-6 та 10-12 листків. Приріст врожаю зерна у порівнянні з контролем склав 8,6 ц/га або 21,4%. Найменш ефективним виявилося застосування комплексного добрива з підвищеним вмістом калію (вар.7). Так, обприскування цим добривом у фазу перед викиданням волоті забезпечило прибавку лише на рівні 2,3 ц/га.

Соняшник висіяли 13 травня. У зв'язку з пониженими температурами повітря на початку вегетації насіння соняшнику зійшло пізніше звичайних строків – через 16 діб після сівби. В подальшому умови розвитку культури були більш сприятливими. Цвітіння настав 20 липня, а повна стиглість насіння – 17 вересня (табл. 3). Збирали соняшник при вологості насіння 9%. Використання досліджуваних препаратів не мало помітного впливу на рядки настання та тривалість основних фенологічних фаз розвитку рослин соняшнику.

3 – Даті настання основних фенологічних фаз росту і розвитку рослин соняшнику, 2017 р.

Визначення елементів структури врожаю соняшнику в досліді показало позитивний вплив застосування комплексних водорозчинних мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин культури. (табл. 4).

4 – Елементи структури врожаю насіння соняшнику залежно від застосування комплексних водорозчинних добрив

Так, у варіанті без обробки посівів (контроль) висота рослин соняшнику становила 176,7 см, діаметр кошиків – 16,8 см, маса насіння з кошика – 53,2 м, маса 1000 насінин – 54,0 р. Застосування кожного з досліджуваних препаратів збільшувало ці показники на 5,0-8,1 см, 2,8-3,4 см, 2,6-3,4 г та 6,3-8,2 г відповідно. Альо найкращі показники отримано при сумісному застосуванні двох препаратів, у якому різниця з контролем складала 16,9 см, 4,2 см, 4,5 м, 7,7 г

Високою ефективністю було відмічено застосування комплексних добрив «PARTNER» і на посівах соняшника (табл. 5). В цілому, при формуванні досить високої урожайності насіння соняшника, навіть на контрольному варіанті (сівозмінний фон) – 27,6 ц/га, від застосування позакореневого підживлення все ж отримали суттєві прибавки. Так, одноразове обприскування у фазу 3-х пар листків комплексним водорозчинним добривом з підвищеним вмістом фосфору (вар. 2) та у фазу 10 листків універсальним комплексним добривом (вар. 3) сприяло підвищенню урожайності соняшника на 6,5%. Дворазове обприскування цими добривами (вар. 4) забезпечило зростання врожаю на 13,4%, в порівнянні з контролем.

5 – Урожайність соняшнику залежно від впливу обприскування рослин комплексними добривами «PARTNER», 2017 р., ц/га.

Висновки

Результати проведених досліджень дають можливість зробити наступні висновки:

1. Погодні умови у 2017 р. за зволоженням і температурою повітря були середньо сприятливими для схожості насіння, росту і розвитку рослин кукурудзи та соняшнику, альо суха та спекотна погода влітку не дозволила повністю реалізувати генетичний потенціал рослин і одержати відповідну продуктивність вирощуваних культур

2. Використання комплексних водорозчинних добрив «PARTNER», не мало помітного впливу на рядки настання та тривалість основних фенологічних фаз розвитку рослин кукурудзи та соняшнику.,

3. Використання в технології вирощування соняшнику досліджуваних препаратів позитивно вплинуло на формування біометричних показників та елементів структури врожаю. У варіанті без обробки посівів висота рослин соняшнику становила 176,7 см, діаметр кошиків – 16,8 см, маса насіння з кошика – 53,2 м, маса 1000 насінин – 54,0 р. Застосування кожного з досліджуваних препаратів збільшувало ці показники на 5,0-8,1 см, 2,8-3,4 см, 2,6-3,4 г та 6,3-8,2 г відповідно. Альо найкращі показники отримано при дворазовому обприскуванні посівів обома видами добрив, в цьому випадку різниця з контролем складала 16,9 см, 4,2 см, 4,5 м, 7,7 г

4. Застосування комплексних добрив «PARTNER» на посівах соняшника забезпечило підвищення урожайності насіння. Одноразове обприскування у фазу трьох пар листків комплексним водорозчинним добривом з підвищеним вмістом фосфору, або у фазу 10 листків універсальним комплексним добривом сприяло підвищенню урожайності соняшника на 6,5%. Дворазове обприскування цими добривами забезпечило зростання врожаю на 13,4%, в порівнянні з контролем

5. Застосування комплексних добрив «PARTNER» на посівах кукурудзи позитивно вплинуло на такі показники продуктивності як кількість качанів, довжина качана та кількість зерен у качані, що обумовило закономірне підвищення урожайності. Обприскування рослин у фазу розвитку 5-6 листків комплексним добривом «PARTNER» з підвищеним вмістом фосфору сприяло збільшенню урожайності зерна на 6,5 ц/га порівняно з контролем. Ще вищу ефективність це добриво проявило при сумісному внесенні з карбамідом. Обприскування універсальним комплексним добривом N₂₀P₂₀K₂₀ АМК + МЕ в більш пізнішу фазу розвитку кукурудзи (10-12 листків) також виявилося ефективним, але прибавка врожаю була нижчою і в середньому складала 5,5 ц/га. Максимальна ж продуктивність кукурудзи була отримана у варіанті з дворазовим обприскуванням посівів у фазі 5-6 та 10-12 листків. Приріст врожаю зерна у порівнянні з контролем склав 8,6 ц/га або 21,4%. Найменш ефективним виявилося застосування комплексного добрива з підвищеним вмістом калію: обприскування у фазу перед викиданням волоті забезпечило прибавку 2,3 ц/га.

6. Для одержання більш достовірних експериментальних даних, які б враховували ширший діапазон прояву контрастних погодних умов та їх вплив на виявлення ефективності застосування комплексних добрив «PARTNER» у посівах кукурудзи та соняшнику, а також з метою підтвердження попередніх однорічних результатів досліджень та висновків, дослід рекомендується продовжити.